Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

1.2. Механізм функціонування СОТ

Інституціональні засади функціонування СОТ викладені в Марракеській угоді про заснування Світової організації торгівлі, структура та основний зміст якої представлені в наступній таблиці.

Таблиця 2

Структура та основний зміст Марракеської угоди про заснування світової організації торгівлі

Номер та назва статі

Основний зміст

І. Заснування організації

Констатується факт заснування Світової організації торгівлі

ІІ. Сфера діяльності СОТ

Визначається сфера діяльності СОТ: торговельні відносини між членами з питань, які регулюються угодами та пов’язаними з ними правовими документами, включеними у Додатки до цієї угоди

ІІІ. Функції СОТ

див. рис. 1

IV. Структура СОТ

див. рис. 2

V. Відносини з іншими організаціями

Можливість укладання угод з іншими міжурядовими організаціями та домовленості про консультації та співробітництво з неурядовими організаціями, сфера діяльності яких пов’язана зі сферою діяльності СОТ

VI. Секретаріат

Регламентується статус та порядок роботи Секретаріату, його Генерального директора та співробітників

VII. Бюджет та внески

Регламентується порядок формування, затвердження та використання бюджету

VIII. Статус СОТ

СОТ є юридичною особою; регламентуються статус, привілеї та імунітети СОТ та її посадових осіб

IX. Прийняття рішень

Визначається порядок прийняття рішень; констатується, що пріоритетною формою є консенсус

X. Поправки

Констатується можливість та визначається порядок внесення пропозиції про поправки та порядок їх затвердження та набуття чинності

XI. Члени-засновники

Визначається коло членів-засновників СОТ

XII. Приєднання

Регламентується порядок приєднання до СОТ

XIII. Незастосування багатосторонніх торговельних угод між окремими Членами СОТ

Встановлюється, що Угода та багатосторонні торговельні угоди (Додатки 1 та 2) не застосовуються між будь-яким іншим Членом СОТ, якщо будь-який з них на момент вступу до СОТ, не згоден на таке застосування

XIV. Прийняття, набрання чинності та депонування

Регламентується порядок прийняття та набрання чинності Угоди

XVI. Вихід з Угоди

Констатується можливість виходу з Угоди та визначається його порядок

XVII. Різне

Уточнюються деякі організаційні та юридичні процедури

Головними задачами СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню економічного добробуту людей. Країни-члени СОТ вирішують ці завдання шляхом контролю за виконанням багатосторонніх угод, проведення торговельних переговорів, врегулювання торговельних суперечок у відповідності із визначеним організацією механізмом, проведення огляду національної економічної політики держав-членів, а також надання допомоги країнам, що розвиваються.

СОТ є організацією, під керівництвом якої: здійснюється нагляд за імплементацією Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі та пов’язаних з нею угод, Генеральної угоди з торгівлі послугами, Угоди з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності; проводяться періодичні огляди торговельної політики країн-членів; відбувається врегулювання торговельних суперечок на сонові правил, закладених в її правових нормах.

Слід також підкреслити, що організація відповідає за впровадження як всіх багатосторонніх угод, так і угод з обмеженою кількістю учасників, а також тих, які будуть розроблятися в рамках організації у майбутньому.

Функції COT викладені в статті III Марракеської угоди. [2, с.5] При цьому пріоритетною функцією фактично є імплементація угод та домовленостей Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів, що за сутністю є самостійними правилами СОТ і знаходяться в Додатках до Марракеської угоди про створення Світової організації торгівлі (рис. 1).

Функції Світової організації торгівлі

Рис. 1. Функції Світової організації торгівлі

Вищим керівним органом СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменше раз у два роки на рівні, як правило, міністрів торгівлі або іноземних справ країн-учасниць СОТ. Повноваження Міністерської Конференції (Ministerial Conference) як найвищого органу СОТ можна охарактеризувати наступним чином:

  • прийняття рішень щодо всіх питань, які регулюються багатосторонніми торговельними угодами;
  • тлумачення Угоди про заснування СОТ та багатосторонніх торговельних угод;
  • внесення змін до Угоди про заснування СОТ, багатосторонніх торговельних угод (крім багатосторонніх угод з обмеженою кількістю учасників);
  • прийняття рішень про приєднання держави або окремої митної території до СОТ;
  • звільнення від зобов’язань Члена СОТ;
  • формування Комітету з торгівлі та розвитку; Комітету з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом; Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших Комітетів у разі необхідності;
  • призначення Генерального директора та затвердження його повноважень.

Перша Конференція міністрів відбулася в Сінгапурі з 9 по 13 грудня 1996 року. Це була перша зустріч міністрів з часу заснування СОТ, а тому основна увага на пленарних засіданнях, а також на багатосторонніх та двосторонніх переговорах приділялась імплементації домовленостей Уругвайського Раунду. Конференція підтвердила курс країн-учасниць на лібералізацію торгівлі і до існуючої організаційної структури СОТ додала три нові робочі групи - з питань торгівлі та інвестицій; з питань торгівлі та конкурентної політики; з питань забезпечення прозорості в сфері державних закупок.

Друга Конференція міністрів відбулась у Женеві (Швейцарія) з 18 по 20 травня 1998 року. Вона в основному була присвячена 50-річчю ГАТТ/СОТ. Крім того, під час конференції міністри домовились про вивчення питань світової електронної торгівлі і прийняли з цього приводу “Декларацію про глобальну електронну комерцію”.

Третя Міністерська конференція була скликана в 1999 році (30 листопада - 3 грудня) в Сіетлі (штат Вашингтон, США). На ній обговорювались такі питання:

  • подальша лібералізація сільськогосподарського сектора;
  • початок нових переговорів по послугах;
  • вдосконалення антидемпінгового регулювання;
  • розширення сфери застосування угоди про торгівлю товарами інформаційних технологій (ІТА-2);
  • транспарентність та ефективність діяльності СОТ;
  • трудові стандарти;
  • проблеми розвитку найбідніших країн.

Основною метою Конференції в Сіетлі було прийняття рішення про початок нового (дев’ятого) раунду торговельних переговорів щодо подальшої лібералізації торгівлі товарами та послугами, але внаслідок загострення суперечностей між країнами-членами таке рішення не було прийнято. Разом з тим були досягнуті домовленості про підготовку переговорів щодо подальшої лібералізації торгівлі послугами, торгівлі сільськогосподарськими товарами, тощо.

Четверта Міністерська конференція СОТ проходила з 9 по 14 листопада 2001 року в Досі (Катар). Домовленість, досягнута представниками 142 країн-членів щодо початку нового раунду переговорів про подальшу лібералізацію торгівлі, активізувала світову економічну спільноту та стимулювало роботу самої СОТ. Переговори розпочались в січні 2002 року.

Поточне управління діяльністю організації та спостереження за дією угод та рішень Конференції міністрів здійснює Генеральна Рада, яка збирається декілька разів на рік в штаб-квартирі в Женеві в складі представників всіх членів СОТ. Генеральна Рада також координує діяльність двох спеціальних органів: Органу з огляду торговельної політики та Органу з розв’язання суперечок. Засідання Генеральної Ради скликаються у міру необхідності для виконання обов’язків Органу врегулювання суперечок, передбаченого Домовленістю про врегулювання суперечок та виконання функцій Органу з огляду торговельної політики, передбаченого механізмом огляду торговельної політики (ТПРМ – Trade Policy Review Mechanism). Ці органи мають свого власного голову і встановлюють такий регламент роботи, який є необхідним для виконання визначених функцій та обов’язків. Згідно Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі на Генеральну раду покладено виконання наступних функцій:

  • Конференції міністрів у проміжках між її засіданнями;
  • Органу врегулювання суперечок;
  • Органу по огляду торговельної політики;
  • прийняття рішень щодо тлумачення Угоди про заснування СОТ та багатосторонніх торговельних Угод;
  • здійснення загального керівництва діяльності Ради з торгівлі товарами, Ради з торгівлі послугами та Ради з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності;
  • затвердження проекту річного бюджету та розробка фінансових правил СОТ;
  • затвердження регламенту засідань Комітету з торгівлі та розвитку, Комітету з обмежень, пов’язаних з платіжним балансом, Комітету з питань бюджету, фінансування та управління, а також інших комітетів, створюваних в разі необхідності;
  • укладання необхідних домовленостей щодо співробітництва з міжурядовими та неурядовими організаціями, сфера діяльності яких пов’язана зі сферою діяльності СОТ.

В структурі СОТ засновані наступні Ради з основних сфер торгівлі: Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами та Рада з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (яка у подальшому іменується “Рада ТРІПС”), які функціонують під загальним керівництвом Генеральної ради. Рада з торгівлі товарами здійснює нагляд за функціонуванням багатосторонніх торговельних угод, які включені у Додаток 1А. Рада з торгівлі послугами здійснює нагляд за функціонуванням Генеральної угоди про торгівлю послугами (яка у подальшому іменується ГАТС). Рада ТРІПС здійснює нагляд за функціонуванням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (яка у подальшому іменується Угода ТРІПС). Ці Ради виконують функції, покладені на них відповідними угодами та Генеральною радою. Вони встановлюють свої відповідні регламенти, які підлягають затвердженню Генеральною радою. Членство в цих Радах відкрито для представників усіх Членів СОТ. Для виконання своїх функцій ці Ради скликають свої засідання у міру необхідності.

У разі необхідності Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами та Рада ТРІПС засновують допоміжні органи. Ці допоміжні органи встановлюють свої відповідні регламенти, які підлягають затвердженню відповідними Радами.

Крім того, Конференцією Міністрів засновані наступні Комітети: Комітет з торгівлі та розвитку; Комітет з обмежень, пов’язаних із платіжним балансом, а також Комітет з питань бюджету, фінансування та управління, які виконують функції, покладені на них багатосторонніми торговельними угодами, а також будь-які додаткові функції, що визначаються Генеральною радою. Конференція Міністрів може також засновувати такі додаткові Комітети і з такими функціями, які вона вважає необхідними. Однією з функцій Комітету з торгівлі та розвитку є періодичний перегляд спеціальних положень багатосторонніх торговельних угод щодо найменш розвинених країн-членів СОТ і представлення Генеральній раді звітів та доповідей з метою вжиття відповідних заходів. Членство в цих Комітетах відкрито для представників усіх членів СОТ.

Органи, передбачені багатосторонніми торговельними угодами з обмеженою кількістю учасників, виконують функції, покладені на них цими угодами, і функціонують у рамках інституціональних рамок СОТ. Ці органи регулярно інформують Генеральну раду про результати своєї діяльності та перспективні напрями роботи. За даними Секретаріату на сьогодні організаційна структура СОТ має такий вигляд (рис. 2). [17]

Органом, який забезпечує поточну діяльність СОТ є Секретаріат, основними завданнями якого є надання технічної та професійної підтримки чисельним комітетам і комісіям, забезпечення технічної допомоги країнам, що розвиваються, здійснення моніторингу та аналізу стану і тенденцій розвитку міжнародної торгівлі, інформування громадськості через засоби масової інформації про діяльність організації, підготовка та організація проведення міністерських конференцій. Секретаріат також надає деяку правову допомогу в процесі розв’язання торговельних суперечок, а також консультує уряди країн, що приєднуються до СОТ.

Організаційна структура Світової організації торгівлі

Рис. 2. Організаційна структура Світової організації торгівлі

Конференція Міністрів призначає Генерального директора та приймає правила, які встановлюють повноваження, обов’язки, права та термін перебування на посаді Генерального директора.

Генеральний директор, в свою чергу, призначає співробітників Секретаріату та визначає їх обов’язки й умови праці відповідно до правил, прийнятих Конференцією Міністрів.

Обов’язки Генерального директора та співробітників Секретаріату за своїм характером є винятково міжнародними. При виконанні своїх обов’язків Генеральний директор та співробітники Секретаріату не повинні запитувати чи приймати інструкції від будь-якого уряду чи будь-якого іншого органу ззовні СОТ. Вони також повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на їх становище як міжнародних посадових осіб (міжнародних службовців). Члени СОТ повинні поважати міжнародний характер обов’язків Генерального директора та співробітників Секретаріату і не повинні намагатися впливати на них при виконанні ними своїх обов’язків.

Персонал Секретаріату налічує приблизно 550 постійних співробітників, які на сьогодні є представниками понад 65 країн. (Додаток 3). Професійна структура персоналу Секретаріату складається переважно з економістів і юристів, а також інших спеціалістів в сфері міжнародної торговельної політики. Крім того, значна кількість персоналу зайнята технічною роботою, включаючи інформаційне обслуговування, фінанси, переклад. Робочими мовами СОТ є англійська, французька та іспанська.

Секретаріат має розгалуджену організаційну структуру, до складу якої входить 23 підрозділи, Орган з моніторингу текстилю та Апеляційний Орган. (Додаток 4). Сфери компетенції функціональних підрозділів Секретаріату СОТ та розподіл персоналу по відповідних підрозділах представлені в Додатках 5 та 6.

Згідно Статті VII Марракеської Угоди про заснування СОТ на Секретаріат покладено обов’язок формування бюджету організації. Так, Генеральний директор подає Комітету з питань бюджету, фінансування та управління проект річного бюджету та фінансовий звіт СОТ. Комітет з питань бюджету, фінансування та управління вивчає проект річного бюджету та фінансовий звіт, запропоновані Генеральним директором, та вносить рекомендації щодо них Генеральній раді. Проект річного бюджету підлягає затвердженню Генеральною радою.

Комітет із питань бюджету, фінансування та управління вносить пропозиції Генеральній раді щодо фінансових правил, які повинні включати положення, що встановлюють: шкалу внесків з розподілом видатків СОТ між її Членами; заходи відносно Членів СОТ, які мають заборгованість. Фінансові правила повинні базуватися, наскільки це можливо, на правилах та практиці ГАТТ 1947. А це означає, що основною доходною частиною річного бюджету повинні бути внески країн-членів, розмір яких визначається на основі частки країни в обсязі світової торгівлі, враховуючи торгівлю товарами, послугами та правами інтелектуальної власності протягом останніх трьох років. Мінімальний внесок становить 0,015% для країн, частка яких у загальному обсязі торгівлі всіх членів СОТ є меншою ніж 0,015%. В Додатку наведені обсяги внесків країн-членів СОТ в бюджет організації в 2002 році (Додаток 7). Додатковим джерелом надходжень в бюджет є комерційна діяльність - продаж друкованої продукції, оплата за електронні публікації тощо. У 2002 році бюджет становив 143,129,850 швейцарських франків (SF), в тому числі: бюджет Секретаріату СОТ – 140,313,850 SF; бюджет Апеляційного органу та його секретаріату – 2,816,00 SF. (Додаток 8).

Генеральна рада затверджує фінансові правила та проект річного бюджету більшістю у дві третини голосів за умови участі у голосуванні більше половини Членів СОТ. Кожний Член СОТ повинен оперативно внести до СОТ свою частку видатків СОТ відповідно до фінансових правил, затверджених Генеральною радою.

Процедуру прийняття рішень в СОТ регулює Стаття IX Марракеської Угоди. СОТ продовжує практику прийняття рішень шляхом консенсусу, яка застосовувалася згідно з ГАТТ 1947. Якщо не передбачено інше і рішення не може бути прийняте шляхом консенсусу, питання вирішується голосуванням. На Конференції Міністрів та засіданнях Генеральної ради кожний Член СОТ має один голос. У випадках, коли Європейські Співтовариства реалізують своє право голосу, вони мають кількість голосів, яка дорівнює кількості держав-членів ЄС, що є членами СОТ.

Світова організація торгівлі є “юридичною особою, і кожний з її Членів надає їй таку правоспроможність, яка може бути необхідною для виконання її функцій”. [2, с.8] Вже зазначалось, що через Генеральну Раду СОТ укладає необхідні для її успішної діяльності угоди про співробітництво як з міжурядовими, так і з неурядовими організаціями. Так, статус спостерігача в Генеральній Раді СОТ мають ООН, ЮНКТАД, МВФ, Світовий банк, ФАО, ОЕСД, ВІПО.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine