Зовнішньоекономічна політика - Храмов В.О.

2.4.2. Поняття "співвідношення сил"

Існує ще одна важлива категорія системного процесу функціонування ЗЕП і зовнішньої політики взагалі, яку іноді ототожнюють з поняттям "баланс сил", — це "співвідношення сил". Смислові значення понять "співвідношення сил" і "баланс сил" різні, хоча деякою мірою й близькі. Зв'язок між цими поняттями можна взагалі визначити так: "баланс сил" завжди водночас є певним співвідношенням сил, однак останнє не обов'язково є "балансом сил", оскільки може бути нерівнозначним, незбалансованим. Окрім того, співвідношення сил — величина рухливіша, яка більшою мірою піддається різним впливам і змінам залежно від кон'юнктури, що складається в системі (підсистемі), аніж "баланс сил" системи, що, як правило, майже не змінюється тривалий період часу. Звідси й відмінності в динаміці їх впливу на процес формування і впровадження зовнішньої та зовнішньоекономічної політики держав. Зміни у співвідношенні сил відбуваються найчастіше в межах процесу функціонування, зміни в "балансі сил" — у межах процесу розвитку системи міждержавних відносин.

Зв'язок між зовнішньою політикою й зовнішньополітичним процесом, зовнішньоекономічною політикою й зовнішньоекономічним процесом держав, з одного боку, і співвідношенням сил у системі міждержавних відносин, з іншого боку, очевидний. Зовнішньополітичні й зовнішньоекономічні дії країни завжди спрямовані на створення сприятливого для себе співвідношення сил, навіть якщо це не відповідає закономірностям системи. У свою чергу, реальне співвідношення сил, що склалося в той чи інший момент у системі (підсистемі), активно впливає на процес формування і впровадження зовнішньої та зовнішньоекономічної політики держав, позначаючись на його діяльності у відповідних напрямках.

Необхідно розрізняти три значення поняття "співвідношення сил": як певний об'єктивний, стан системи; політика держав, спрямована на зміну співвідношення сил; концептуальні вираження співвідношення сил.

На нашу думку, аналіз поняття "співвідношення сил" у першому його значенні треба пов'язати зі структурою системи й закономірностями її функціонування та розвитку. Тут також можна виокремити два тісно взаємопов'язаних значення цього поняття: загальносистем-не й вужче, пов'язане з конкретними аспектами функціонування та розвитку системи.

Поняття "співвідношення сил" — це системне відображення співвідношення економічних, соціальних, політичних, військових, інформаційних ... сил на світовій арені. У цьому сенсі його можна визнати однією з основних системоутворюючих характеристик системи міждержавних відносин і найважливішим чинником зовнішньополітичного й зовнішньоекономічного процесів держав. Кожному конкретно-історичному стану системи відповідає особливе співвідношення сил. Поняття "співвідношення сил" у цьому значенні відбиває об'єктивний стан рівноваги системи в конкретно-історичному структурному вираженні.

На відміну від загальносистемного значення поняття "співвідношення сил" у вузькому значенні відображує позиції держави у зв'язку з конкретними міжнародними проблемами, подіями й процесами. Тут поняття "співвідношення сил" тотожне іншому, також широко застосовуваному в теорії й практиці поняттю "розстановка сил". У сучасній системі міждержавних відносин, наприклад, розстановка, співвідношення сил або позиції держави у зв'язку, скажімо, з "міжнародним тероризмом" мають один характер; зовсім інший він у питанні європейської інтеграції, розстановки, співвідношення сил чи позиції держав щодо прийняття до складу ЄС.

За збалансованого загальносистемного співвідношення сил співвідношення сил у вузькому сенсі може мати незбалансований характер і бути джерелом нестабільності або в окремих підсистемах, або в системі загалом. Це пов'язано з тим, що співвідношення сил у вузькому розумінні завжди базується на специфічних інтересах і суперечностях держав, тоді як в основі загальносистемного співвідношення сил лежать загальні закони функціонування системи і насамперед закон динамічної рівноваги.

Співвідношення сил як у широкому, так і вузькому значеннях відповідно до системи міждержавних відносин — поняття політичне. Воно виражає складні процеси взаємодії держав на структурних рівнях системи в її функціонуванні та розвитку. Співвідношення сил часто пов'язане з проблемою вибору політичних союзників, їх економічної могутності. Воно відбиває конкретні відносини на структурних рівнях системи й визначає ступінь стабільності системного (або підсистемного) "балансу сил". Загалом поняття "співвідношення сил" сприяє пізнанню особливостей функціонування структури як загалом, так і в кожний момент і за конкретних обставин. Немає співвідношення сил абстрактного, безвідносного до конкретних відносин між державами. Лише стосовно кожної конкретної ситуації в системі може бути з'ясований "розклад" основних сил, їх розстановка, співвідношення і характер впливу на зовнішню та зовнішньоекономічну політику держав. Діяльність держав на практиці спрямована на створення найсприятливіших зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних умов для реалізації власних цілей як через якнайточніший облік розстановки й співвідношення сил у кожній міжнародній ситуації і з кожної конкретної проблеми, в яких вони зацікавлені, так і цілеспрямованим створенням вигідного для себе співвідношення сил.

У кожний історичний проміжок часу, у кожній конкретній ситуації і щодо кожної конкретної проблеми співвідношення сил як у широкому, так і вузькому значеннях — явище об'єктивне, і в цьому розумінні воно протистоїть зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній діяльності держав. Зовнішньополітична та зовнішньоекономічна діяльність держав, що спрямована на зміну співвідношення сил, становить суб'єктивний аспект співвідношення сил у системі, який відповідно доповнює об'єктивний аспект співвідношення сил.

Будь-які зміни у співвідношенні сил у системі або в характері основних структурних зв'язків впливають на зовнішню й зовнішньоекономічну політику, зовнішньополітичний і зовнішньоекономічний процеси держав. Загальносистемне співвідношення сил у певний період розвитку системи визначає загалом її рівноважність. Істотні зміни у співвідношенні сил зазвичай супроводжуються структурними кризами, масштаби яких залежать від характеру й глибини зміни у співвідношенні сил: масштабніші й глибші вони тоді, коли зміни співвідношення сил на рівні центросилових відносин менші за зміни співвідношення сил в окремих вузлах суперечностей. Через структурні кризи система міждержавних відносин досягає нового співвідношення сил, нового стану рівноваги. Світовий соціально-економічний процес, визначаючи дію закону нерівномірного економічного соціального й політичного розвитку держав, через зміни відносин між ними "за силою", через їх зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні функції, що змінилися, спричинює в системі міждержавних відносин постійні зміни, що виявляються в кінцевому підсумку у змінах на структурних рівнях системи, у зміні співвідношення сил. Співвідношення сил, що змінюється, впливає на зовнішню й зовнішньоекономічну політику держав, на процес їх розробки й реалізації. Цей процес неперервний.

Одним з важливих мотивів зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності держав, спрямованої на зміни співвідношення сил, найчастіше в офіційному плані є питання забезпечення їх "національної безпеки". Доктрина "національної безпеки", що її вважають основою зовнішньої та зовнішньоекономічної політики, розроблена найбільшою мірою і впроваджується найчастіше. Нині в умовах єдиної глобальної системи міждержавних відносин з єдиним глобальним "балансом сил", коли існує зброя величезної руйнівної сили, яка за лічені хвилини може бути доставлена в будь-яке місце земної кулі, безпека держав, і передусім безпека держав центросило-вого рівня, безпосередньо залежить від підтримки наявного "балансу сил", тобто рівноважного стану системи загалом. Система рівної безпеки і є системою зваженої рівноваги сил на всіх рівнях структури. І тут важко переоцінити роль зовнішньої та зовнішньоекономічної політики держав, залучених до цієї системи рівноваги, і особливо тих держав, на яких покладено відповідальність за підтримку рівноваги. Прагнення США створити космічну систему ПРО саме й викликає занепокоєність щодо міжнародної безпеки, зокрема "національної безпеки" кожної окремої держави.

У зв'язку з проблемою "балансу сил" і "співвідношення сил" у системі міждержавних відносин становить інтерес аналіз проблеми системно-структурної рівноваги та співвідношення сил і їх впливу на ЗЕП держав. Реальні відносини і процеси, які вони визначають, насправді значно складніші. Структурно-функціональний аналіз дає змогу розглянути лише загальну схему, "скелет" відносин між державами; у конкретно-історичній реальності їх наділено змістовними соціально-економічними і політичними функціями. Водночас такий аналіз дає можливість розкрити окремі загальні структурно-функціональні характеристики, що сприяють глибшому пізнанню суті цих явищ і механізму їх впливу на економічну політику й зовнішньоекономічний процес держави.

Безперечно, цьому сприяє виокремлення з міжнародних відносин їх економічного зрізу — міжнародних економічних відносин.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine