Філологія. Методика. Педагогіка

Формування професійного словника студентів на заняттях з української ділової мови

Л. М. Пупенко, викладач

Прийняття Закону про мову та визнання української мови в Україні державною забезпечують їй всебічний розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя. Використання мови в економічному, політичному та громадському житті зумовлює необхідність ґрунтовного вивчення громадянами країни української мови та поглибленого оволодіння нею. Саме тому в наш час загальнонаціонального відродження проблема вивчення української мови у вищих навчальних закладах України є винятково актуальною і набуває державної ваги, оскільки безпосередньо стосується підготовки майбутнього інтелектуального потенціалу країни — її національної інтелігенції [1]. На особливу увагу заслуговує курс української мови в економічних вузах, де він покликаний не лише певною мірою ліквідувати прогалини у навчанні української мови в середніх навчальних закладах, але й сприяти підготовці фахівців належного професійного рівня. Піднесення загальної та мовної культури студентів економічного вузу є одним з найголовніших завдань курсу української ділової мови, оскільки культура мови тісно пов’язана із загальною культурою людини.

Як зазначає Я. В. Януш, на практичних заняттях з української ділової мови в економічному вузі проводиться робота над піднесенням мовної культури студентів з урахуванням двох аспектів: забезпечення загальномовної культури майбутніх спеціалістів і зростання їх фахової мовної культури [2].

Зазначимо, що об’єктом вивчення, опрацювання і вдосконалення на заняттях з української мови є: словник як сукупність уживаних слів (у даному випадку словник або словниковий запас студентів і фаховий, професійний словник як одна з його складових частин) і словник як зібрання слів у алфавітному порядку (тобто професійний словник студентів, що практично формується на заняттях з української ділової мови).

Основну матеріальну базу мови становить її лексика. Саме тому на вивчення словникового складу мови на практичних заняттях з української ділової мови і звертається найбільша увага. Робота над поповненням словникового запасу студентів загальноінтелектуальною лексикою та спеціальними термінами, а також формування професійного словника студентів, як справедливо зазначають Г. Ю. Пастернак та І. І. Козловець , проводяться з урахуванням спеціалізації майбутнього фахівця з тієї чи іншої галузі економіки. Навчально-методична робота постійно спирається на спеціальну лексику, що стане важливою мотивацією для успішного оволодіння професією [3].

При визначенні напрямків роботи над формуванням професійного словника студентів як складової частини їх загального словника обов’язково повинна враховуватися спеціалізація студентів. Так, на заняттях з української ділової мови у групах зі спеціальності «статистика», крім загальноекономічної термінології типу економіка, кредит, маркетинг, менеджмент, банк, розглядаються вузькоспеціальні терміни: як власне українські вибірка, приріст, частка, частота, рівень, облік, перепис тощо, так і запозичені статистика, квартиль, дециль, варіант, прогноз, мода, нетто-ставка, брутто-ставка. Зі спеціальності «аграрний менеджмент» варто подавати фахові терміни аграрний, агрономія, агрохімія, селекція, ерозія, культивація, нітрофоска і под., які вводять студентів у мовну площину їх дисципліни. Зі спеціальності «маркетинг» слід розглянути також терміни мікромаркетинг, сегментація, кліринг, демаркетинг, ремаркетинг, маржа і т. п., котрі використовуються власне маркетологами в їх професії.

На заняттях з української ділової мови при опрацюванні фахової термінології студентів проводяться різні види робіт. По-перше, студенти формують свій власний словничок загальноінтелектуальної та економічної термінології, куди виписують зі словників економічні терміни; визначають їх походження, значення, сферу функціонування; вчаться правильно їх писати, вимовляти, наголошувати, доцільно використовувати за контекстом. По-друге, виконується ціла низка вправ різноманітного типу з використанням економічної термінології: вправи на правопис слів (асоціація, а не ассоціація, лізинг, а не лизинг), на вимову (мáркетинг, а не маркéтинг, фáкторинг, а не фактóринг), правильне слововживання (заступник і замісник, вíдомості і відóмості, крéдит і кредúт) тощо. Значна увага також приділяється роботі з текстами економічного спрямування, які студенти конспектують, реферують, перекладають з російської мови на українську і навпаки, що також сприяє вивченню нової та закріпленню вже засвоєної економічної та загальноінтелектуальної лексики.

При вивченні теми «Фразеологія» у практичних завданнях використовується фахова вузькотермінологічна фразеологія. Так, вказуючи на специфіку вузькотермінологічної або спеціальної фразеології, на заняттях у групах зі спеціальності «статистика» слід наводити термінологізовані словосполучення, властиві цій спеціальності, що сприятиме кращому засвоєнню студентами фахового словника. Це, наприклад, можуть бути:

терміносполуки, утворені поєднанням відносного прикметника статистичний і відповідних термінів з цієї спеціальності: статистичне зведення, статистичний показник, статистична сукупність, статистична закономірність;

двокомпонентні термінологізовані сполучення слів абсолютний приріст, міжгрупова дисперсія, кореляційний зв’язок, змішані стратегії, індекс сезонності тощо;

трикомпонентні термінологізовані сполучення слів — рівень життя населення, структура соціальних показників, збитковість страхової суми, процес дробового ефекту, ланцюговий коефіцієнт зростання, метод аналітичного групування, середнє лінійне відхилення тощо;

термінологізовані словосполучення, синонімічні математичній вузькоспеціальній науковій фразеології, які активно функціонують у статистичних дослідженнях, набувши вторинного значення: добуток подій, розподіл вірогідностей, середня розподілу, випадковий процес, центральна гранична теорема та ін. [4].

Отже, формування професійного і загальноінтелектуального словника студентів проходить у двох напрямках:

1) опрацювання економічної термінології з урахуванням спеціалізації студентів (практичний матеріал на закріплення теоретичного матеріалу спирається завжди на фахову лексику, вузькоспеціальну та загальноекономічну термінологію і фразеологію);

2) практичне ведення професійного словника, який допомагає закріпити знання економічних термінів у студентів.

Література

1. Януш Я. В. Українська мова в економічному вузі // Дивослово. — К., 1999. — №2. — С. 9—14.

2. Януш Я. В. Робота над піднесенням мовної культури бакалаврів на заняттях з української мови у вузі економічного профілю // Проблеми розвитку змісту освіти на бакалаврському етапі в світлі вимог ринкової економіки. Тези доповідей науково-методичної конференції. — К., 1994. — С. 46.

3. Пастернак Г. Ю. Деякі аспекти опрацювання фахової лексики при вивченні української мови студентами-економістами // Проблеми розвитку змісту освіти на бакалаврському етапі в світлі вимог ринкової економіки. Тези доповідей науково-методичної конференції. — К., 1994. — С. 48.

4. Королюк В. С., Портенко Н. И. и др. Справочник по теории вероятностей и математической статистике. — М., 1985.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine