Історія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2

Правобережна Україна та Пилип Орлик

Полтавська катастрофа не закінчила війни. Понад рік підготовлялась коаліція Швеції, Польщі — Станіслава Лещинського, Туреччини, Криму, Гетьманщини — Пилипа Орлика — та Запоріжжя до походу на Правобережну Україну, щоб звільнити її від московської окупації. В лютому 1711 року війська запорожців під проводом Пилипа Орлика, поляків — під проводом Потоцького та БуджацькоБілгородська орда вирушили з Яс на Правобережну Україну. Під Лисянкою Орлик розбив військо гетьмана Скоропадського. Майже всі полки, крім Білоцерківського, приєдналися до Орлика. Союзники дійшли до Звенигородки, але здобути Білої Церкви не змогли через брак гармат. Сталася звичайна річ: татари кинулися брати ясир, грабувати села та церкви, і союзники покинули Україну.

Петро 1 пішов в контрнаступ і загнався аж до Прута, де його армію оточили турки. Ставши перед загрозою капітуляції, він підкупив турецького головнокомандувача, і той випустив його з військом.

За мировим, так званим Прутським договором, з 5 березня 1712 року Правобережна Україна і Запоріжжя переходили під владу гетьмана Орлика. Лівобережна Україна залишалася Москві. Але Петро, виводячи війська з Правобережної України, зганяв населення на Лівобережжя, а міста руйнував. Одночасно розпочав він переслідувати родичів українських емігрантів.

Зруйнована, обезлюднена Правобережна Україна, за новим договором Туреччини і Польщі з 22 квітня 1714 року, залишилася знову за Польщею. Протягом 1714 року відбувалися тяжкі бої. В листопаді 1714 року Туреччина наказала Кримському ханові, щоб він змусив запорожців, які перебували під його протекцією, припинити боротьбу з поляками за Правобережну Україну.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine