Товарна інноваційна політика - Кардаш В.Я.

4.3. Сучасні системи менеджменту якості

Запровадження систем якості на вітчизняних підприємствах — одна з передумов формування ринкового механізму, його гармонізації та поєднання зі світовою економікою. Це особливо важливо нині, коли у світі почався загальний перехід від тотального управління якістю (TQC) до тотального (всеосяжного) менеджменту якості — TQM. Якщо перший напрямок передбачає управління якістю з метою виконання встановлених вимог на основі контролю, то TQM додатково включає управління метою і власне самими вимогами. ТQM базується на системному підході до розвитку практичних навичок, прийомів і методів ефективного управління підприємством для задоволення споживчих потреб, що постійно змінюються. Цей напрямок діяльності сприяє підвищенню результативності виробництва, а саме: усуванню дефектів продукції; поліпшенню дизайну товару; прискоренню доставки та зниженню вартості продуктів. Отже, визначальною стратегією TQM є всебічне задоволення потреб споживачів. Такий підхід формує склад службових обов’язків вищого керівництва в тотальному менеджменті якості та передбачає участь кожного працівника у виконанні цих завдань (рис. 30).

Обов’язки вищого керівництва в тотальному менеджменті якості

Рис. 30. Обов’язки вищого керівництва в тотальному менеджменті якості

В основу технології менеджменту якості покладено відомий «цикл Шухарта—Демінга», що складається з чотирьох стадій — послідовних етапів дій, котрі забезпечують коригування та ефективний підхід до розв’язання проблем якості (рис. 31):

  • Плануй (plan);
  • Виконуй (do);
  • Контролюй або Вивчай (chek or study);
  • Виконуй коригувальні дії (action).

Рис. 31. Головні складові циклу управління якістю в TQM

Головні складові циклу управління якістю в TQM

У нових версіях стандартів ІСО родини 9000:2000 цикл Шухарта—Демінга внесено безпосередньо в текст стандартів ІСО 9001 та 9004. 

Згідно з філософією TQM ефективність управління якістю залежить від трьох головних умов:

  • глибокого розуміння вищою посадовою особою на підприємстві потреби в постійному підвищенні якості;
  • інвестування не в обладнання, а в людей;
  • перетворення або спеціального створення організаційних структур для тотального управління якістю.

Беручи загалом, можна сказати, що TQM складається з таких елементів:

  • QA — забезпечення якості;
  • Qpolicy — політика якості;
  • Qplanning — планування якості;
  • QI — поліпшення якості.

Забезпечення якості в TQM розуміють як систему заходів, котрі постійно підтримують упевненість споживача в якості продукції. Відповідно суттєво зростає і роль людини та навчання персоналу. У взаємовідносинах постачальників та споживачів велике значення має сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІСО 9000. Споживачі активно використовують методи оцінки постачальників, публікують їхні рейтинги, намагаються працювати тільки з одним постачальником продукції певного виду (зрозуміло тільки з найліпшим). Велика увага приділяється також якості процесів, які здебільшого ототожнюються з якістю так званих 5М:

Men — люди (інформація, мотивація, кваліфікація, навчання, трудовий колектив);

Machine — машини (обладнання, пристосування, інструменти);

Рис. 32. Постійне вдосконалення якості

Material — матеріали (покупні сировина, деталі, напівфабрикати, комплектувальні вироби);

Method — метод (системи організації, стиль керівництва, технологія);

Mileu — середовище (умови для праці).

Поліпшення якості у графічному виразі (рис. 32) передбачає постійне поступальне збільшення корисних властивостей продукції.

Таким чином, всеосяжне управління якістю — це концепція, яка передбачає всебічне, цілеспрямоване, скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності — від досліджень та конструкторських розроблень до післяпродажного обслуговування — за участі керівників і службовців усіх рівнів з ефективним використанням технічних можливостей. Ясна річ, що концепція TQM дає уявлення лише про загальні підходи до запровадження всіх складових управління, забезпечення та поліпшення якості в повсякденну практику менеджерів. Кожна країна повинна вибрати свій національний шлях до високої якості продукції. Зрозуміло, що світове співтовариство опрацювало багато універсальних методів та заходів, використання яких може допомогти підприємствам України досягти оптимального поєднання своїх можливостей, досвіду, традицій із сучасним розумінням всеосяжного управління якістю. Узагальнену класифікацію цих заходів подано в табл. 16.

Таблиця 16

ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ TQM

Якість

Процес

Персонал

Ресурси

Управління якістю

Управління процесом

Керівництво персоналом

Управління ресурсами

Визначення поняття якості

Стабільність процесу

Команда керівників

Програма витрат на якість

Політика якості

Статистичні методи контролю

Загальне навчання з питань забезпечення якості

Показники контролю виконання

Загальне навчання персоналу

Можливості процесів

Організація груп працівників

Вартісні показники

Взаємовідносини з внутрішніми споживачами

Розв’язування технологічних проблем

Методи і засоби мотивації

Консервація ресурсів

Системи якості

Удосконалення процесу

З’єднувальні ланки

Поліпшення навколишнього середовища

«Гуртки якості»

Аналіз характеру та наслідків відмовлень на стадії проекту (FMEA)

Теорії інтенсифікації

Праця за принципом «точно у строк» (ЛТ або «канбан»)

Методи Тагучі

Те саме на стадії виробництва

Підвищення кваліфікації

Як відомо, якість завжди була функцією часу, який постійно коригує вимоги до неї споживачів та суспільства. У 90-ті роки ХХ століття значно посилився вплив суспільства на підприємства, а останні почали все більше враховувати суспільні інтереси. Це привело до створення стандартів серії ІСО 14000, які встановлюють вимоги до систем менеджменту щодо захисту довкілля та безпечності продукції. Перші п’ять засадничих стандартів цієї серії під груповими назвами «Системи управління навколишнім середовищем» та «Настанови щодо екологічного аудиту» було оприлюднено 1996 року. Україна 1997 року запровадила ці стандарти як добровільні. Стандарти серії ІСО 14000 придатні для будь-якої організації. Ця універсальність пояснюється самим змістом терміна: організація — це компанія, фірма, підприємство, орган влади чи інша установа, їхні підрозділи чи об’єднання з правами юридичної особи чи без них, громадські, приватні або з іншими формами власності, які виконують самостійні функції і мають адміністрацію. Саме відношення до систем управління забезпечує сумісність стандартів серій ІСО 9000 та ІСО 14000. Система управління навколишнім середовищем також стає невід’ємною частиною управління організацією і включає: організаційну структуру, діяльність з планування, обов’язки, відповідальність, процеси та ресурси для формування й аналізу екологічної політики. Це означає, що організація постійно робить усе для мінімізації шкідливого впливу на довкілля. Сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІСО 14000 стає не менш популярною, ніж на відповідність стандартам ІСО серії 9000 (рис. 33).

Модель системи управління навколишнім середовищем

Рис. 33. Модель системи управління навколишнім середовищем

Запровадження стандартів ІСО 14000 дає змогу замовникам бути впевненими в екологічно чистому виконанні продукції, тобто відповідно до концепції соціально-етичного маркетингу та його сучасного різновиду — екомаркетингу — суттєво збільшується вплив гуманістичної складової на показники якості. Крім цього, посилюються можливості підтримування добрих стосунків з громадськістю, полегшується доступ до ринків капіталів, поліпшується імідж організації, що сприяє збільшенню частки її товарів чи послуг на ринку.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine